СХВАЛЕНО ЗАТВЕРДЖЕНО:
педагогічною радою керівник ____________Т.О.Сіваєва
Пилипи-Борівської ЗОШ
протокол № 2 від 18.02.2022
ПОЛОЖЕННЯ
щодо протидії булінгу (цькуванню) у
Пилипи- Борівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів
1. Загальні положення
1.1. Це Положення регламентує організацію роботи щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) у Пилипи-Борівській ЗОШ І-ІІІ ступенів (далі – заклад ) та розроблено у відповідності до чинного законодавства України, зокрема, Законів України «Про освіту», «Про запобіганню та протидію домашньому насильству», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії боулінгу (цькуванню)» та відповідних нормативно-розпорядчих документів Міністерства освіти і науки України.
1.2. Основною метою Положення щодо протидії булінгу є психологічне, фізичне, економічне забезпечення та підвищення ефективності освітнього процесу, формування негативного ставлення до булінгу, захист психологічного здоров'я і соціального благополуччя усіх його учасників: здобувачів загальної середньої освіти, педагогічних працівників, батьків.
1.3. Головними завданнями є:
- ознайомлення здобувачів загальної середньої освіти, педагогічних працівників, батьків з поняттям булінгу, його видами та проявами;
- навчання конструктивним формам спілкування, поведінкових реакцій;
- зняття деструктивних елементів у поведінці; творче вирішення конфліктних ситуацій;
- усвідомлення і прийняття відмінностей;
- розвиток адекватного рівня самооцінки й самоконтролю;
- формування навичок саморегуляції, внутрішніх афективних процесів та емоційної адекватності у контактах учнів з навколишнім світом;
- підвищення рівня самосвідомості здобувачів загальної середньої освіти, педагогічних працівників, батьків встановлення зв'язку із власним внутрішнім «я» та один з одним;
- вміння вільно виражати почуття.
2. Форми та ознаки булінгу
2.1. Визначаються наступні форми булінгу:
- фізичний булінг – умисні поштовхи, удари, стусани, побої, нанесення інших тілесних ушкоджень, різного виду знущання, образливі жести або дії, пошкодження особистих речей та інші дії з майном (крадіжка, грабіж, ховання особистих речей жертви), фізичні приниження та ін;
- сексуальний булінг – підвид фізичного, означає дії сексуального характеру, важко розпізнається, жертва сексуального булінгу панічно боїться розповісти про це іншим особам, замикається у собі, категорично відмовляється надавати будь-яку інформацію, може вчиняти спроби суїциду;
- психологічний булінг – насильство, пов'язане з дією на психіку, що завдає психологічного травмування шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно заподіюється емоційна невпевненість жертви.
Психологічний булінг поділяється на:
- вербальний булінг – образливе ім'я, з яким постійно звертаються до жертви, обзивання, поширення образливих чуток, словесне приниження, бойкот та ігнорування, залякування, використання агресивних жестів та інтонацій голосу для примушування жертви до здійснення певних дій, систематичні кепкування з будь-якого приводу;
- кібербулінг – новітній спосіб знущання з використанням електронних засобів комунікації, який включає: приниження та цькування за допомогою мобільних телефонів, гаджетів, Інтернету.
2.2. Типовими ознаками булінгу (цькування) є:
- систематичність (повторюваність) діяння;
- наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
- дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
3.Основні напрямки протидії булінгу
3.1. Цькування здобувачів загальної середньої освіти, педагогічних працівників з боку оточуючого соціального середовища, так званий булінг, сьогодні одна з найбільш поширених проблем освітніх організацій, яка істотно збільшує ризик суїциду серед молоді, призводить до ескалації агресії і насильства в колективі, зниження успішності, емоційних і невротичних проблем.
Профілактика булінгу передбачає роботу за наступними напрямками:
- ознайомлення педагогічних працівників з особливостями поширення масових негативних явищ серед здобувачів загальної середньої освіти та загальноприйнятими у світі поняттями «булінг», «третирування», «цькування» з огляду на розуміння проблеми насильства над здобувачами загальної середньої освіти, педагогічними працівниками, та його видами (висвітлення матеріалів на засіданнях педагогічної ради, ради профілактики правопорушень, загальношкільних батьківських зборах, годинах спілкування);
- просвітницька робота фахівців соціально-психологічної служби відділу освіти серед молоді щодо попередження насильства з використанням основних форм просвітницької роботи, а саме: лекційна робота, міні-лекція, круглий стіл, бесіда, диспут, година відкритих думок, усний журнал, кінолекторій, організація конкурсів, фестивалів, акцій, створення клубів із правових знань, організація на базі навчального закладу консультативних пунктів, де всі учасники освітнього процесу можуть отримати консультації практичного психолога, соціального педагога, де можна провести зустрічі з працівниками правоохоронних органів;
- формування правосвідомості і правової поведінки здобувачів загальної середньої освіти, педагогічних працівників, відповідальності за своє життя, розвиток активності, самостійності, творчості здобувачів вищої освіти, створення умов для самореалізації особистості;
- формування у педагогічних працівників ідентифікації насильства як у своїй поведінці, так і в поведінці здобувачів загальної середньої освіти з метою формування умінь відокремлювати існуючу проблему;
- створення в школі умов недопущення булінгу та відповідного середовища для профілактики та боротьби з негативними соціально-педагогічними наслідками цього явища;
- проведення бесід зі здобувачами загальної середньої освіти з метою профілактики булінгу, виступи провідних спеціалістів у системі профілактичної роботи щодо подолання різноманітних форм агресивної поведінки серед підлітків.
3.2. Основними функціями протидії булінгу є:
- діагностика – соціальне і психологічне вивчення здобувачів загальної середньої освіти, педагогічних працівників, моніторинг соціальних процесів та психічного розвитку окремих учнів, визначення причин, що ускладнюють особистісний розвиток, навчання та взаємини в колективі;
- корекція – здійснення психолого-педагогічних заходів з метою усунення відхилень у психічному та особистісному розвиткові і поведінці, подолання різних форм девіантної поведінки ( у разі недостатності психопрофілактичної роботи та за умови необхідності, своєчасності та ефективності застосування методів психокорекції та загальної психотерапії);
- реабілітація – надання психолого-педагогічної і соціальної допомоги учням, які перебувають у кризовій життєвій ситуації, з метою адаптації їх до умов навчання та соціального середовища;
- профілактика – своєчасне попередження відхилень у психічному та особистісному розвиткові, міжособистісних стосунках, запобігання конфліктним ситуаціям в освітньому процесі, попередження наркоманії, алкоголізму, суїцидів, расової і соціальної нетерпимості, аморальному способу життя та ін.;
- психологічна просвіта – підвищення психологічної культури здобувачів загальної середньої освіти, педагогічних працівників.
3.3. Використовується потенціал навчальних предметів, які вивчаються в школі. Це предмети, які присвячені:
- здоров'ю, здоровому способу життя та фізичній культурі,;
- формуванню правової культури та правосвідомості учнів;
- етичному та естетичному вихованню;
- особистісному розвитку та плануванню майбутнього(старша школа);
- дослідженню сім'ї.
3.4. Запровадження методу створення життєвих ситуацій в цілях антибулінгової роботи. Приклад: вчитель пропонує студентам кейси з випадками булінгу. Завдання полягає в тому, щоб учні в групах написали кращу кінцівку наданих сценаріїв. Виконана робота оцінюється вчителем та однокласниками за такими критеріями: вираження емпатії до жертви булінгу у сценарії; запропоновані стратегії для реагування на інцидент; визначені ресурси для допомоги та підтримки особи; надання реалістичних стратегій для допомоги створити середовище, яке приймає та поважає відмінності.
3.5. Виховання здобувачів освіти здійснюється відповідно до основних орієнтирів виховної роботи та принципів науковості, системності, наступності, природовідповідності та зв'язку з реальним життям.
4. Реагування на виявлені або встановлені факти булінгу
4.1. Якщо здобувачі загальної середньої освіти, педагогічні працівники, батьки стали свідками булінгу, то вони мають повідомити керівника закладу незалежно від того, чи поскаржилась йому жертва булінгу чи ні.
4.2. Після отримання звернення здобувачів загальної середньої освіти, педагогічних працівників, батьків відповідна особа або орган інформує керівника закладу у письмовій формі про випадок булінгу.
4.3. Керівник закладу розглядає звернення та призначає комісію за фактом вчинення булінгу для з'ясування усіх обставин події.
4.4. До складу комісії можуть входити психологи, батьки потерпілого та «булера», керівник закладу освіти та інші заінтересовані особи.
4.5. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то керівник закладу зобов’язаний повідомити уповноважені підрозділи Національної поліції України та Службу у справах дітей.
4.6. Якщо комісія не встановила факт булінгу, а потерпіла сторона не згодна з даним рішенням, то потерпілий може безпосередньо звернутись до підрозділів Національної поліції України.