Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти

Обговорено та схвалено                           Затверджую

педагогічною радою                                 Директор Пилипи-Борівської ЗОШ

протокол  № 2__                                            І-ІІІ ступенів  

від 13.02.2020 р.                                       ___________Т.О.Сіваєва

                                                                    13.02. 2020 р.

ПОЛОЖЕННЯ ПРО ВНУТРІШНЮ СИСТЕМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

Пилипи-Борівської загальноосвітньої школи

І-ІІІ ступенів

Томашпільської селищної ради

с.Пилипи-Борівські

ЗМІСТ

                                                                                                                                    стор.

ВСТУП ………………………………………………………………………………….3

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ………………………………………………………. ...5

2. СИСТЕМА ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТНЬОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЯКОСТІ ОСВІТИ В ЗАКЛАДІ …………………………………………….6

3. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

 ПИЛИПИ-БОРІВСЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ І-ІІІ СТУПЕНІВ……….. 15

4. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

ПИЛИПИ-БОРІВСЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ  І-ІІІ СТУПЕНІВ…………20

5.  КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ  ПРАЦІВНИКІВ

ПИЛИПИ-БОРІВСЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ І-ІІІ СТУПЕНІВ………….21

6. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ  УПРАВЛІНСЬКИХ ПРОЦЕСІВ

ПИЛИПИ-БОРІВСЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ І-ІІІ СТУПЕНІВ………….23

7. ДОДАТКИ ………………………………………………………………………………...28

Вступ

   Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності – це нові можливості для учасників освітнього процесу (учнів, вчителів, адміністраторів, батьків).

   Адже Нова українська школа – залежить від кожного з нас.

   Спираючись на нормативні документи, а саме:

• Закон «Про освіту» від 05.09.2017 №2145-VIII, що набрав чинності 28.09.2017 р.
• Закон «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020 р.
• Постанова кабінету міністрів України «Про внесення змін до Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» від 09.08.2017 р. №1588
• Наказ «Про затвердження Порядку зарахування, відрахування й переведення учнів до державних, комунальних закладів  освіти для здобуття повної загальної середньої освіти» від 16.04.2018 р. №367
• Закон України "Про охорону дитинства"
• Закон України "Про соціальну роботу з дітьми та молоддю"
• Конвенція ООН про права дитини

У  школі мають діяти ефективні інструменти для того, щоб визначити:

• які найкращі складові освітнього середовища школи, а що - потребує покращення;

• що в роботі педагогів заслуговує підтримки, а що - варто вдосконалити;

• чи справедливо заклад освіти оцінює навчальні здобутки учнів - і яким чином зробити це оцінювання ще більш ефективним;

• наскільки управлінські процеси закладу сприяють досягненню мети облаштуванню дружнього до дітей і ефективного шкільного життя та високої якості освіти.

   Закон України «Про освіту» визначає якість освіти як «відповідність результатів навчання вимогам, встановленим законодавством, відповідним стандартом освіти та/або договором про надання освітніх послуг», а якість освітньої діяльності – як «рівень організації, забезпечення та реалізації освітнього процесу, що забезпечує здобуття особами якісної освіти та відповідає вимогам, встановленим законодавством та/або договором про надання освітніх послуг» (пункти 29, 30 частини 1 статті 1).

   Якість освіти розглядається у нерозривній єдності якості процесу (діяльності) і якості результату. Якість освітньої діяльності є невід’ємною складовою якості освіти, яка залежить від якості освітнього середовища, включає якісні і кількісні характеристики освітнього процесу, якість професійної компетентності викладачів, якість організаційно-управлінської компетентності.

   Головною метою освітньої діяльності школи є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства.

   Досягти даної мети можна, забезпечивши високий рівень якості освіти. Варто звернути увагу на співвідношення таких термінів як «якість освіти» та «якість освітньої діяльності».

   Запровадження внутрішньої системи забезпечення якості – стратегічне рішення освітнього закладу, яке допомагає поліпшити  загальну дієвість та забезпечити міцну основу для ініціатив щодо ефективного та сталого розвитку.

   При розбудові внутрішньої системи забезпечення якості освіти школи необхідно спиратися на такі принципи:

• Дитиноцентризм.  Головним суб’єктом, на якого спрямована освітня діяльність школи, є дитина.
• Автономія закладу освіти, яка передбачає самостійність у виборі форм і методів навчання, визначення стратегії і напрямів розвитку закладу освіти, які відповідають нормативно-правовим документам, Державним стандартам загальної середньої освіти.
• Цілісність системи управління якістю. Усі компоненти діяльності закладу освіти взаємопов’язані, це створює взаємозалежність між ними.
• Постійне вдосконалення.  Процес, за допомогою якого відбувається вдосконалення освітньої діяльності, підтримується дієвість закладу, забезпечується відповідність змінам у освітній сфері, створюються нові можливості.
• Вплив зовнішніх чинників. Система освітньої діяльності у закладі освіти не є замкнутою, на неї безпосередньо впливають зовнішні чинники – засновник, місцева громада, освітня політика держави.
• Гнучкість і адаптивність. Система освітньої діяльності змінюється під впливом сучасних тенденцій розвитку суспільства.

   Розбудова внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти ґрунтується на критеріях самооцінювання якості освітньої діяльності за навчальний рік, управлінських процесів та охоплюють освітнє середовище, управлінські процеси, якість педагогічної діяльності, систему оцінювання навчальних досягнень учнів.

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти розроблено відповідно до вимог Закону України «Про освіту» (частина 3 стаття 41. Система забезпечення якості освіти) та рекомендацій Державної служби якості освіти України до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти в навчальному закладі (Абетка для директора).

1.2. Положення поширюється на всіх працівників навчального закладу та учасників освітнього процесу.

1.3. Внутрішня система забезпечення якості освіти в закладі створюється з метою:

• визначення загальної структури системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти;
•  конкретизації змісту процедур контролю якості;
• розподілу сфер відповідальності за функціонування системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

1.4. Внутрішня система забезпечення якості освіти в закладі ґрунтується на таких принципах:

• відповідності Державним стандартам якості початкової, базової і повної середньої освіти;
•  системності в управлінні якістю освітнього процесу;
• комплексності в управлінні процесом контролю якості освітньої діяльності;
• систематичності у здійсненні моніторингових процедур з якості;
• неперервності підвищення якості освітніх послуг.

1.5. Внутрішня система забезпечення якості освіти в закладі включає:

• стратегію та процедури забезпечення якості освіти;
• систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;
• оприлюдненні критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;
• оприлюдненні критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;
• забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;
• створення в закладі освіти відповідного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування ( створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища).

1.6. Визначено чотири напрями внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти закладу:

• освітнє середовище;
• система оцінювання освітньої діяльності учнів,
• система педагогічної діяльності,
• система управлінської діяльності.

1.7. Визначено 12 бальну систему оцінювання кожного з чотирьох напрямків внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності. Якість освіти закладу визначається як середнє арифметичне по чотирьох напрямках. Комплексне самооцінювання здійснюється щорічно.

1.8. За результатами оцінювання внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти ввести такі рівні:

• низький рівень (від 0 до 3 балів);
• рівень, що вимагає покращення ( від 4 до 6 балів);
• достатній рівень (від 7 до 9 балів);
• високий рівень (від 10 до 12 балів).

1.9. Колегіальним органом управління навчальним закладом, який визначає систему та затверджує процедури внутрішнього забезпечення якості освіти є педагогічна рада.

2. СИСТЕМА ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЯКОСТІ ОСВІТИ В ЗАКЛАДІ

2.1. Стратегія та процедура забезпечення якості освіти.

2.1.1.Забезпечення якості освіти є багатоплановим і передбачає:

• наявність необхідних ресурсів (кадрових, фінансових, матеріальних, інформаційних, тощо);
• організацію освітнього процесу;
• контроль освітньої діяльності;
• якість підготовки працівників на всіх рівнях;
• надання якісної освіти здобувачам освіти.

2.1.2.Стратегія та процедура забезпечення якості освіти базується на наступних принципах:

• принцип процесного підходу, що розглядає діяльність закладу як сукупність освітніх процесів, які спрямовані на реалізацію визначених закладом стратегічних цілей, при цьому управління якістю освітніх послуг реалізується через функції планування, організації, мотивації та контролю;
• принцип цілісності, який вимагає єдності впливів освітньої діяльності, їх підпорядкованості, визначеній меті якості освітнього процесу;
• принцип безперервності, що свідчить про необхідність постійної реалізації суб’єктами освітньої діяльності на різних етапах процесу підготовки випускника закладу;
• принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу інформації про результативність освітньої діяльності;
• принцип партнерства, що враховує взаємозалежність та взаємну зацікавленість суб’єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб у досягненні високої якості освітнього процесу.

2.1.3.Основні завдання стратегії:

• новий зміст;
• педагогіка партнерства;
• орієнтація на учня;
• сучасне освітнє середовище;
• виховання на цінностях.

2.1.4.Система внутрішнього забезпечення якості освіти включає в себе здійснення таких процедур і заходів:

• вдосконалення планування освітньої діяльності, через моніторинг та оновлення освітньої програми;
• підвищення якості підготовки здобувачів освіти, шляхом впровадження нових освітніх технологій та методик навчання;
• підвищення кваліфікації педагогічних працівників для покращення кадрового потенціалу навчального закладу;
• забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу та підтримки здобувачів освіти.

2.1.5.Процедура забезпечення якості освіти повинна бути об’єктивною, відкритою, інформаційною, прозорою.

2.2. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності.

Академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

З метою забезпечення в закладі академічної доброчесності, розроблено Положення про академічну доброчесність, схвалене педагогічною радою.

2.3. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти

2.3.1. Система оцінювання здобувачів освіти здійснюється за наступними напрямками:

• наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень;
• застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти;
• спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінки.

2.3.2. Результати освітньої діяльності учнів на всіх етапах освітнього процесу є знання, уміння, навички та сформовані компетентності, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.

2.3.3.Основні функції оцінювання навчальних досягнень учнів:

• Контролююча - визначає рівень досягнень кожного учня (учениці), готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;
• Навчальна - сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;
• Діагностико-коригувальна - з'ясовує причини труднощів, які виникають в учня (учениці) в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;
• Стимулювально-мотиваційна - формує позитивні мотиви навчання;
• Виховна - сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

2.3.4. При оцінюванні навчальних досягнень учнів враховуються:

• характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;
• якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;
• сформованість предметних умінь і навичок;
• рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;
• досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези);
• самостійність оцінних суджень.

2.3.5. Результати оцінювання особистісних надбань учнів у 1-4 класах рекомендовано виражати вербальною оцінкою, об’єктивних результатів навчання у 1-2 класах – вербальною оцінкою, у 3-4 класах – або вербальною, або рівневою оцінкою за вибором закладу.

 2.3.6. Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню, відповідно до Методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів учнів 1 – 4 класів закладів загальної середньої освіти (Наказ МОН України від 13.07 2021 року № 813)

2.3.7. Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах.

2.3.8. Види оцінювання навчальних досягнень.

   Видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.

   Поточне оцінювання - це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня (учениці) в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм.

   Об'єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.

   Поточне оцінювання здійснюється у процесі поурочного вивчення теми. Його основними завдання є: встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв'язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.

   Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; зарисовки біологічних об'єктів; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.

   Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи  вчителя на уроці.

   Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу).

Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує:

• усунення безсистемності в оцінюванні;
• підвищення об'єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;
• індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;
• систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;
• концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета.

   Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів.

   Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання.

Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік - на основі семестрових оцінок.

Учень (учениця) має право на підвищення семестрової оцінки. При цьому потрібно мати на увазі, що відповідно до Положення про золоту медаль "За високі досягнення в навчанні" та срібну медаль "За досягнення в навчанні", затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 17.03.08 № 186 та погоджено Міністерством юстиції України № 279/14970 від 02.04.08, підвищення результатів семестрового оцінювання шляхом переатестації не дає підстав для нагородження випускників золотою або срібною медалями.

2.4.Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників

2.4.1. Оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників відбувається через:

• ефективне планування та прогнозування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх технологій, форм організації освітнього процесу та підходів до оцінювання навчальних досягнень із метою формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти;
• постійне підвищення рівня професійної компетентності та майстерності педагогічних працівників;
• налагодження партнерських взаємовідносин із здобувачами освіти, їх батьками та іншими законними представниками, працівниками закладу освіти;
• організацію педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності.

2.4.2 . Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників включає в себе атестацію та сертифікацію.

    Атестація педагогічних працівників – це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників. Атестація педагогічних працівників здійснюється відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом МОН України від 06.10.2010 із змінами, внесеними згідно з наказом МОН України від 20.12.2011 №1473, наказом МОН України від 08.08.2013 №1135.

2.4.3. Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти здійснюється відповідно до Закону України «Про освіту» та листа МОН №1/9-683 від 04.11.2019 «Щодо підвищення кваліфікації та атестації педагогічних працівників». Педагогічні працівники зобов’язанні щороку підвищувати кваліфікацію, загальний обсяг академічних годин – не менше ніж 150 годин на 5 років.

2.4.4. Одним із принципів організації атестації – здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. З метою об’єктивної атестації здійснюється всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується.

2.4.5. Сертифікація педагогічних працівників – це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.

2.4.6. Сертифікація педагогічних працівників відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою.

2.4.7. Моніторинг якості освіти.

   Моніторинг якості освіти – це система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденції у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти (інших суб’єктах освітньої діяльності), встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.

   Моніторинг якості освіти може бути внутрішній та зовнішній.

Внутрішній моніторинг якості освіти проводиться закладом освіти (іншими суб’єктами освітньої діяльності).

Завдання моніторингу:

• здійснення систематичного контролю за освітнім процесом у школі;
• створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу;
• аналіз чинників впливу на результативність успішності, підтримка високої мотивації навчання;
• створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації здобувачів освіти і педагогів;
• прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденції розвитку освітнього процесу в школі.

Предметом моніторингу є якість освітнього процесу в закладі освіти.

Об’єктом моніторингу є:

• здобувач освіти;
• педагогічний працівник;
• адміністрація закладу.

Суб’єктом моніторингу виступають:

• моніторингова група;
• адміністрація закладу;
• органи управління освітою (різних рівнів).

Основними формами моніторингу є:

• самооцінювання власної діяльності педагогами, здобувачами освіти, адміністрацією;
• внутрішня оцінка діяльності адміністрацією, керівниками методичних об’єднань (проведення контрольних робіт, участь в олімпіадах, Всеукраїнських конкурсах, відвідування уроків);
• зовнішнє оцінювання діяльності органами управління освітою.

Критерії моніторингу:

• об’єктивність;
• систематичність;
• відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу, чіткість оцінювання, шляхи перевірки результатів;
• надійність;
• гуманізм ( в умовах довіри, поваги до особистості).

Для вивчення якості освітньої діяльності у закладі можна використовувати такі методи збору інформації та інструменти:

1. опитування:

• анкетування учасників освітнього процесу (педагогів, учнів, батьків);
• інтерв’ю (з педагогічними працівниками, представниками учнівського самоврядування, педагогами);
• фокус-групи (з батьками, учнями, представниками учнівського самоврядування, педагогами);

2. вивчення документації (річний план роботи, освітня програма закладу, протоколи засідань педагогічної ради, класні журнали тощо);

3. визначення рівня навчальних досягнень здобувачів освіти (контрольний зріз знань).

2.4.8. Основні етапи моніторингу освітньої діяльності закладу:

• створення комісій, робочих груп для вивчення та оцінювання системи забезпечення якості освіти за кожним з напрямків;
• комісія, спираючись на освітню програму закладу, стратегію розвитку закладу та річний план роботи закладу вивчає та оцінює освітню діяльність;
• комісія формує звіт про вивчення та оцінювання системи забезпечення якості освіти, та звітує на педагогічній раді закладу;
• рішенням педради визначаються шляхи удосконалення якості освітньої діяльності та якості освіти на наступний навчальний рік. Щорічний звіт оприлюднюється на сайті закладу освіти.

2.5. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти:

2.5.1.Управлінська діяльність керівних працівників закладу освіти передбачає вирішення низки концептуальних положень, а саме:

• створення умов для переходу від адміністративного стилю управління до громадсько-державного;
• правильне розуміння, роз’яснення та втілення в життя основних нормативів і директивних документів про освіту;
• прогнозування перспективи розвитку навчального закладу, результативності його діяльності, вміння виділяти в педагогічних процесах суттєве;
• раціональне розміщення педагогічних кадрів, створення умов для їхньої продуктивної праці та підвищення професійної компетентності;
• забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би забезпечував належний рівень освіченості і вихованості випускників та підготовку їх до життя в сучасних умовах;
• визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації стратегічних завдань, які б повною мірою відповідали особливостям роботи закладу та діловим якостям адміністрації, раціональне планування часу всіма працівниками закладу;
• поповнення матеріально-технічної бази та створення умов для її раціонального використання;
• забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу;
• створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі.

2.5.2. Критерії оцінювання управлінської діяльності:

• наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань;
• формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм;
• ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників;
• організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою;
• формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності.

2.5.3. Процедура та правила оцінювання управлінської діяльності керівного складу освіти визначені Типовим положенням про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту від 20.12.2011 №1473, наказом Міністерства освіти і науки України від 08.08.2013 №1135.

2.6. Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління навчальним закладом освіти.

2.6.1. Основні функції інформаційного забезпечення в управлінні закладом:

• забезпечення учасників освітнього процесу інформацією, необхідною для взаємодії учнів, вчителів, батьків та адміністрації;
• інформування про стан освітнього процесу в навчальному закладі, про забезпеченість засобами навчання, про рівень навчальних досягнень учнів та професійну кваліфікацію вчителів;
• систематичне виявлення рівнів розвитку інтелекту, емоційно-психічного і фізичного здоров’я, освітніх потреб учнів;
• інформування педагогічних працівників про залучення батьків у процес виховання і навчання своїх дітей.

2.6.2.Завдання інформаційних систем в управлінні закладом освіти:

• забезпечення єдиного порядку документування, організація роботи з документами;
• впровадження в роботу з документами новітніх інформаційних технологій;
• забезпечення адміністрування веб-сайту, актуалізації інформації на ньому, безпеки захисту інформації, інформаційної безпеки, супровід роботи електронної пошти;
• висвітлення через засоби масової інформації діяльність закладу;
• розгляд запитів на публічну інформацію, звернення громадян.

2.7.Створення в закладі відповідного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування

2.7.1. Критерії безпечного освітнього середовища:

• приміщення і територія закладу є безпечними та комфортними для навчання та праці;
• заклад забезпечений навчальними та іншими приміщеннями з відповідним обладнанням, що необхідні для реалізації освітньої програми;
• здобувачі освіти та працівники закладу обізнані з вимогами охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій і дотримуються їх;
• працівники обізнані з правилами поведінки в разі нещасного випадку зі здобувачами освіти та працівниками закладу чи раптового погіршення їх стану здоров’я і вживають необхідних заходів у таких ситуаціях;
• у закладі створені умови для харчування здобувачів освіти і працівників;
• у закладі створені умови для безпечного використання мережі Інтернет, в учасників освітнього процесу формуються навички безпечної поведінки в Інтернеті;
• у закладі освіти застосовуються підходи для адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу, професійної адаптації працівників.

2.7.2.Критерії оцінювання безпеки середовища щодо запобігання будь-яких форм насильства та дискримінації:

- у закладі розроблені та реалізуються заходи щодо запобігання будь-яким проявам дискримінації, булінгу;

- у закладі діють правила поведінки учасників освітнього процесу, забезпечується дотримання етичних норм, поваги до гідності, прав і свобод людини;

- керівництво закладу, педагогічні працівники протидіють булінгу, іншому насильству, дотримуються порядку реагування на їх прояви;

- у закладі організована робота психологічної служби з питань супроводу учасників освітнього процесу, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу, іншого насильства;

- заклад взаємодіє з органами та службами щодо захисту прав дітей, правоохоронними органами.

2.7.3.Критерії оцінювання інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього середовища:

- приміщення та територія закладу облаштовуються з урахуванням принципів універсального дизайну та розумного пристосування;

- у закладі застосовуються методики та технології роботи з дітьми з особливими освітніми потребами;

- заклад взаємодіє з батьками дітей з особливими освітніми потребами, фахівцями інклюзивно-ресурсного центру, залучає їх до необхідної підтримки дітей під час здобуття освіти;

- освітнє середовище закладу мотивує здобувачів освіти до оволодіння ключовими компетентностями та наскрізними уміннями, ведення здорового способу життя;

- у закладі створено простір інформаційної взаємодії та соціально-культурної комунікації учасників освітнього процесу (бібліотека, інформаційно-ресурсний центр).

3. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

ПИЛИПИ-БОРІВСЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ І-ІІІ СТУПЕНІВ

4. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

ПИЛИПИ-БОРІВСЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ  І-ІІІ СТУПЕНІВ

5.  КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ  ПРАЦІВНИКІВ

ПИЛИПИ-БОРІВСЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ І-ІІІ СТУПЕНІВ

6. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ  УПРАВЛІНСЬКИХ ПРОЦЕСІВ ПИЛИПИ-БОРІВСЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ І-ІІІ СТУПЕНІВ